Страница: 5/9
З таблиці ми бачимо, що починаючи з 80-х років Вінницька область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав –12,7%, в тому числі міського –0,5%, сільського -12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.
За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м.Вінниці, Могилеві-Подільському та Хмільнику приріст населення додатній.
На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.
Вінниччина характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Вінницькій області 45% населення – чоловічої статі.
Середня щільність населення області 71 чол. на кв.км. Найбільшою щільністю населення відзначаються Вінницький, Шаргородський, Могилів-Подільський та Бершадський райони. Найменш заселені Муровано-Куриловецький, Тиврівський, Чечельницький, Піщанський, Погребищенський та Оратівський райони.
У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернівецька області.
Міграційні процеси суттево торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці. Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.
Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення
|
Назва галузі |
Кількість працюючих (тис.чол.) |
Частка від заг. Кількості (%) |
|
Промисловість |
210 |
23 |
|
Будівництво |
55 |
6 |
|
Сільське господарство |
265 |
29 |
|
Лісове господарство |
3 |
0,3 |
|
Транспорт та зв’язок |
73 |
8,3 |
|
Освіта, культура, наука |
96 |
10,5 |
|
Охорона здоров’я, фізична культура, спорт та соціальне забазпечення |
57 |
6,2 |
|
Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування |
23 |
2,5 |
|
Інші |
131 |
14,2 |
Всього в сфері матеріального виробництва працює 663 тис. чол. (72,6% трудових ресурсів), а в невиробничій сфері – 250 тис. (27,4%).
В переспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючихв таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту неконкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовано 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис.чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис.чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис.чол. (116%).
Реферат опубликован: 20/02/2008