Страница: 33/35
Великий сальник починається від великої кривизни шлунка як продовження листків очеревини, що вкривають його передню і задню поверхні. Ці два листки спускаються вниз, а потім обидва загортаються назад догори, прилягаючи ззаду до передніх листків. Отже, у великому сальнику утворюється 4-ри листки. Задні два листки сальника, піднімаючись догори, доходять до підшлункової залози і переходять з неї на задню черевну стінку. Великий сальник, маючи в собі жир, є захисною подушкою, яка захищає внутрішні органи від механічних зовнішніх впливів з боку передньої черевної стінки.
Стравохід (esophagus) - дещо сплющена у спинно-черевному напрямку трубка довжиною 25-30 см. Починається на рівні середини між 6-м і 7-м
шийними хребцями, закінчується отвором у шлунок на рівні 11-го грудного хребця. Розрізняють шийний, грудний (найдовший) і черевний найкоротший) відділи стравоходу. Знаходиться у задньому середостінні. Стінка стравоходу має адвентицію, м'язеву оболонку, слизову з підслизовим шаром. Черевний відділ стравоходу має серозну оболонку. М'язева оболонка зверху 2/3 представлена смугастими м'язами, а нижня 1/3 має гладеньку м'язеву тканину. Зовнішній шар м'язів має поздовжнє розташування м'язів, внутрішній - кільцеве. Кільцевий м'яз в місці переходу стравоходу в шлунок утворює сфінктер - кардіальний.
Слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским епітелієм, має волокнисту сполучну тканину з тонким шаром м'язевих клітин. Залози невеликі за розмірами, але їх дуже багато у підслизовому шарі. Підслизовий шар представлений рихлою сполучною тканиною, завдяки чому слизова і м'язева оболонки зв'язані “м'яко”, рухливо. Слизова оболонка утворює глибокі поздовжні складки, які вирівнюються при проходженні грудки їжі.
Стравохід має 3 звуження: перехід глотки у стравохід, перетин з лівим бронхом (на рівні 4-5 грудних хребців) і при переході крізь діафрагму.
Кровопостачання: шийний відділ - від нижніх щитоподібних артерій (від щитошийного стовбуру підключичної артерії); грудний - гілки грудної частини аорти; черевний - гілки лівої шлункової артерії (велика нутряна - гілка черевної аорти).
Іннервація: гілки блукаючого нерва і грудного відділу симпатичного стовбура, які у стінці стравоходу утворюють нервове сплетення.
Шлунок (ventriculus, gaster) - розширений відділ травного каналу, який виконує, перш за все, резервуарну функцію. Тут відбуваються початкові процеси розщеплення їжі під впливом соку шлунка та слини. Шлунок розташований у верхній частині черевної порожнини у лівому підребер'ї. Кардіальний сфінктер розташований на рівні тіл 10-11-го грудних хребців. Форма і розміри шлунка варіюють індивідуально і залежать від наповнення їжею. Частіше форму шлунка порівнюють з перевернутою ретортою, або грушею. Ємність шлунка коливається від 1 до кількох (4) літрів.
Місце, де починається шлунок, називається входом до шлунка. Поряд з ним, піднімаючись вище за нього до самої діафрагми, лежить верхня частина шлунка, що зветься його дном. Нижче від входу лежить найширша його частина - тіло шлунка. Тіло переходить через серединну лінію організму і, звужуючись, піднімається трохи догори, закінчуючись виходом з шлунка на рівні першого поперекового хребця. Вихід із шлунка називається воротарем (pylorus). Звужена частина шлунка перед воротарем називається пілоричною його частиною. Шлунок має передню і задню стінки і дві кривизни, де ці стінки переходять одна в одну. Верхня кривизна, увігнута і коротка, називається малою кривизною шлунка (curvatura minor), нижня, опукла, - великою кривизною (curvatura maior). Передня поверхня шлунка частково прилягає до нижньої поверхні печінки, а більшою своєю частиною - до передньої стінки живота.
Стінка шлунка складається з 4-х шарів. Слизова оболонка нерівна, вона має характерну складчатість. В ділянці малої кривизни складки ідуть вздовж неї (таке розташування складок властиве стравоходу) - це шлункова доріжка або жолоб. В ділянці дна і тіла складки мають сітчастий характер, а у воротарній частині - вони переважно поздовжні. На межі шлунка і 12-палої кишки, в місці пілоричного сфінктера, слизова оболонка утворює колову складку - заслінку воротаря. На слизовій оболонці шлунка розрізняють також підвищення - шлункові поля, на яких є багаточисельні отвори невеликих заглибин - шлункові ямки. Шлункові поля - багатокутні ділянки, відмежовані борозенками. В кожну із шлункових ямок відкриваються 2-3 залози, які лежать на власній пластинці слизової оболонки і секретуюють шлунковий сік.
Слизова оболонка вкрита одношаровим простим стовпчастим циліндричним залозистим епітелієм, який продукує слиз.
Реферат опубликован: 24/03/2006