Страница: 2/3
8.02.1999 Прес-служба Верховної Ради України
Украина стала членом Международного банка в сентябре 1992. За прошедший период Международный банк продлил кредитование Украины, составляющее в сумме около 2,200 миллионов долларов, которые предполагается вложить в шестнадцать отдельных проектов.
Среди приорететов внешней политики было определено участие в общеевропейском процессе, сотрудничекство в рамках СНГ, действительное сотрудничество с государствами Европейского содружества и НАТО, активное участие в деятельности ООН и других международных организациях.
МПА: всі аргументи - "за"
Ставилося на голосування питання про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД (МПА). Адже цілком зрозуміло, що вступ до МПА може зашкодити нашій державі не більше, ніж, приміром, вступ до Європарламенту.
А от зворотніх фактів - прикладів великої, справжньої користі від вступу до МПА можна навести скільки завгодно. Найголовніший аргумент "за" полягає у розробці ефективного спільного законодавства для СНД. Ті закони, що будуть прийняті Україною в рамках МПА, дають змогу сприяти добробуту та розв’язанню пекучих проблем буквально мільйонів громадян України. А спільні українсько-російські програми "високих технологій"? А права військових пенсіонерів? А проблеми українців з Уренгою і Далекого Сходу? А взаємний захист інтелектуальної власності? А питання родинних зв’язків, освіти, страхування . Цих болячок зараз безліч, і повинні вони ліквідуватись на цивілізованій правовій співпраці законодавчих гілок влади України і Росії. Комуністи, всі ліві сили домоглися вступу України до МПА. Нещодавно російська "ліва Дума" і після неї "лівоцентристський сенат" Росії ратифікували широкий російсько-український договір. Фракція комуністів у Верховній Раді вважає, що у комплексі зі вступом до МПА це означає фактичний поворот вектора зовнішньої політики України. Створюються принципово нові умови для використання того могутнього інтелектуально-економічного потенціалу, який наша країна посідала з часів входження у першу десятку високорозвинених країн світу.
Молдое украинское госсударство на весь мир заявило о своем стремлении достичь безъядерного статуса. Но, отказываясь от огромного ядерного потенциала, унаследованного Украиной от СССР, ее народ хотел получить твердые международные гарантии своей безопасности, государственной целостности.
Для мирового содружества эти вопросы имели первоочередное значение, поскольку Украина была третьей после России и США ядерной страной в мире.
Чи буде ратифіковано Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань?
Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув доопрацьований законопроект про участь України в міжнародних миротворчих операціях. Жвава дискусія виникла при обговоренні проекту закону про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди. Члени комітету не обійшли увагою передусім те, що згадані Угода і Протокол більше двох років з часу підписання їх Україною на ратифікацію не подавалися. Кабінетові Міністрів рекомендовано прискорити підготовку і внесення до Верховної Ради відповідного законопроекту. На жаль, цього поки що не зроблено, хоча керівники уряду запевняли, що законопроект буде поданий на розгляд парламенту ще у січні цього року.
Під час повторного розгляду проекту закону про ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань члени комітету поставили перед представниками Міністерства закордонних справ та Національного космічного агентства України, які представляли законопроект, низку запитань і визнали за потрібне одержати додаткові матеріали. До роздумів спонукали, скажімо, такі факти: ні США, ні Росія досі цього Договору не ратифікували, а тим часом Індія та Пакистан здійснили свої ядерні випробування. Вирішено після з`ясування окремих пунктів проекту знову повернутися до розгляду цього питання на засіданні комітету.
Реферат опубликован: 29/04/2009