Страница: 5/15
У валеопсихології, т.с. психології здоров'я, що розвивається на стику валеології і психології, передбачається цілеспрямована послідовна робота з повернення людини до самої себе, освоєнню людиною свого тіла, душі, духу, розуму, розвитку "внутрішнього спостерігача" (уміння чути, бачити, почувати себе). Щоб зрозуміти і прийняти себе необхідно "доторкнутися", звернути увагу на свій внутрішній світ.
Пізнаючи себе, прислухати до себе, ми вже стаємо на шлях утвору здоров'я. Для цього необхідно усвідомлення особистої відповідальності за життя і зокрема, за здоров'я. Тисячоріччями чоловік віддавав своє тіло в руки лікарів, і поступово воно перестало бути предметом його особистої турботи. Людина перестала відповідати за сили і здоров'я свого тіла і душі. У результаті цього “душа людини — тьма”. І єдиний шлях звільнення свідомості від ілюзій і нав'язаних схем життя - це наш власний досвід.
Кожній людині необхідно повірити в те, що вона має всі можливості для посилення власного життєвого потенціалу, підвищення стійкості до різних хвороботворних, стресогенних факторів. Як пише В. И. Белов, маючи у виді насамперед фізичне здоров'я, можна “досягти суперздоров'я і довголіття незалежно від того, у якій би стадії хвороби, передхворобі людина не знаходилася”. Автор також надає методи і способи підвищення рівня психічного здоров'я в розпорядження кожного готового стати творцем власного здоров'я. Дж. Рейнуотер, підкреслюючи відповідальність людини за власне здоров'я і великі можливості кожного у формуванні останнього, вказує: “Те, яке здоров'я має кожний з нас, багато в чому залежить від нашої поведінки в минулому - від того, як ми дихали і рухалися, як ми харчувалися, які віддавали перевагу думкам і відносинам. Сьогодні, зараз ми визначаємо наше здоров'я в майбутньому. Ми самі за нього відповідаємо!”. Людині варто переорієнтуватися з лікування хвороб, тобто "виривання бур'янів", на турботу про своє здоров'я; зрозуміти, що причина нездоров'я насамперед не в поганому харчуванні, некомфортному житті, забрудненому середовищі існування, відсутності належної медичної допомоги, а в байдужості людини до самої себе, у звільненні завдяки цивілізації людини від зусиль над собою, наслідком чого стало руйнування захисних сил організму. Таким чином, підвищення рівня здоров'я зв'язано не з розвитком медицини, а зі свідомою, розумною роботою самої людини по відновленню і розвитку життєвих ресурсів, по перетворенню здорового способу життя у фундаментальну складову образу Я. Для удосконалювання і формування здоров'я важливо вчитися бути здоровим, творчо підходити до власному здоров'я, сформувати потребу, уміння і рішучість діяти здоров'ю своїми руками за рахунок своїх внутрішніх резервів, а не чужих зусиль і зовнішніх умов. “Природа обдарувала людину зробленими системами життєзабезпечення і керування, що представляють собою чітко налагоджені механізми, що здійснюють регуляцію діяльності різних органів, тканин і кліток на різних рівнях у тісній взаємодії центральної нервової й ендокринної систем. Функціонування організму за принципом саморегулюючої системи з урахуванням стану зовнішнього і внутрішнього середовища дає можливість здійснювати поступове тренування, а також навчання і виховання різних органів і систем з метою збільшення його резервних можливостей”. Як відзначає Э. Чарлтон, колись вважалося, що інформації про наслідки для здоров'я визначеного стилю поведінки буде досить для формування відповідного відношення до нього і зміни в бажану сторону. Він підкреслює, що даний підхід не враховував багатьох соціальних і психологічних факторів, що беруть участь в ухваленні рішення, а також наявності навичок ухвалення рішення. Автор бачить можливість зміни способу життя і відносини до свого здоров'я в демонстрації безпосередніх наслідків небажаної поведінки. Як відзначають ряд авторів, у формуванні здорового способу життя і збереженні здоров'я індивіда велике значення має творчість, що пронизує всі життєві процеси і благотворно впливаючи на них. Так, Ф. В. Василюк стверджує, що лише цінносні творчості мають здатність перетворювати потенційні руйнівні події в крапки духовного росту і збільшення здоров'я. В. А. Лищук же думає, що розвиток духовного світу людини, його творчих здібностей сприяють зміні способу життя, збереженню і збільшенню здоров'я.
Реферат опубликован: 28/11/2007