Страница: 2/26
Наведена схема дозволяє зробити висновок про достатній ступінь складності акредитивної форми міжнародних розрахунків.
Нижче наведемо більш детальний розгляд проведення розрахунків за допомогою документарного акредитиву.
Фаза 1: Угода про акредитив
До експортного підприємства звертається зарубіжний покупець з проханням дати пропозицію на поставку товару чи послуги.
Вже в момент висунення пропозиції чи укладання угоди про купівлю-продаж продавець повинен чітко собі уявляти які ризики і вимоги йому потрібно враховувати, а саме стосовно:
- надійності та кредитоспроможності покупця;
- політичних, економічних та юридичних умов в країні покупця;
- власної ліквідності.
В залежності від потреби в ступені надійності він обирає одну із трьох форм акредитиву:
- відкличний акредитив;
- безвідкличний акредитив;
- безвідкличний підтверджений акредитив.
Для безперешкодного здійснення акредитивної операції продавець крім усього іншого повинен мати точне уявлення як повинен бути складений акредитив стосовно:
- виду та конструкції акредитиву;
- строку дії;
- шляху та засобів транспортування;
- страхового захисту;
- базису цін.
Ці фактори впливають на калькуляцію ціни експортера, а також на витрати по всім можливим банківським гарантіям, що виставляються на користь покупця. Переговори по умовам акредитиву дають продавцю прекрасну можливість впливати на зміст акредитиву. Покупець при наявності акредитивної оговорки зобов’язаний відкрити акредитив на користь продавця, а продавець повинен дотримати передбачену форму здійснення платежу через акредитив.
Фаза 2: Відкриття акредитиву
Імпортер вирішив прийняти пропозицію експортера. У відповідності до погоджених умов, після того, як він віддав замовлення чи підписав договір купівлі-продажу, йому слід розпорядитися про відкриття ним акредитиву на користь продавця.
Дорученням на відкриття акредитиву імпортер (наказодавець акредитиву) вимагає від банку дати його постачальнику зобов’язання здійснити платіж. Банк виконує цю вимогу, як правило, лише в тому випадку, якщо він може перекласти це зобов’язання на імпортера, оскільки він не може розглядати товар як єдину гарантію, особлива, якщо для нього не існує ринку функціонуючого збуту. Тому акредитиводавець повинен володіти активами чи відповідним кредитом в банку, що відкриває акредитив.
В інтересах імпортера ретельно сформулювати умови акредитиву. Повні та чіткі умови акредитиву дають максимальні гарантії для того, щоб замовлений товар був відвантажений своєчасно, в гарному стані і по договірній ціні, або була надана послуга у відповідності з домовленістю. Інша причина, через яку умови акредитиву повинні бути сформульовані дуже ретельно, криється в принципі незалежності акредитиву від основної угоди. Він говорить, що в юридичних відносинах між сторонами акредитиву “акредитиви . по своїй природі являють собою угоди, обособлені від договору купівлі-продажу та інших договорів, на яких вони можуть грунтуватися .” (ст.3 УДПА). Для банку це значить, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитиву.
Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов’язання є подача в строк документів у відповідності до умов акредитиву. Акредитиводавець не може більше перешкодити сплаті документів на тій підставі, що ніби-то поставка товарів чи інші дії бенефіціара по виконанню контракту були здійснені не у відповідності до договору.
В додатку 1 міститься зразок доручення на відкриття акредитиву, в якому містяться наступні дані:
Реферат опубликован: 31/12/2007