Страница: 4/4
З другої половини XI ст. Александрійський, Антіохійський та Єрусалимський патріархи розривають відносини з Римом, тому що єднання з Римською Церквою означало повну втрату автокефалії, перетворення на єпархію Римської Церкви. Після смерті Михаїла Керулпарія Константинопольські першоієрархи повертаються до розуміння устрою Церкви, яке склалося в період Вселенських Соборів. У результаті сформувалися два головних напрями в християнстві- католицизм, представлений Римською Церквою, та православ'я, репрезентоване рядом східних церков.
ІСЛАМ
Іслам є однією з трьох світових релігій. Він виник в західній частині Аравійського півострова у період розпаду родоплемінного паду. в умовах, копи намітилась тенденція до об'єднання арабських земель. Мусульманство зазнало суттєвого впливу з боку двох сусідніх релігій — іудаїзму та християнства, від яких нова релігія сприйняла шерег дог- матичних та обрядових положень. Водночас, сформувавшись в умовах менш розвинуто- го суспільства, іслам і за своєю догматикою, і за ритуалом набагато простіший, дос- тупніший для простих людей. Нескладні й етичні норми ісламу. На відміну від християн- ства і тим більше іудаїзму, в ньому відсутні моральні норми, які складно виконувати.
Основні догмати
Іслам складається з двох частин: теорії — релігійнофілософського вчення іман, тобто віри в істинність ісламу, в його догмати тощо, та релігійної практики дин, тобто культів, обрядів тощо. Основним догматом ісламу є віра в єдиного Бога («Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед — пророк Його»). Вважається, що Аллах — єдиний, всемогутній, Він — творець всесвіту, землі й неба, всіх форм життя. В нього немає ні сина, ні дочки, керує світом він один, без його відома нічого не відбувається. За непослух, невіру Бог може покарати як за життя, так і після смерті. Другий догмат полягає у вшануванні пророка Мухаммеда. Третій — віра в передвічність Корану.
Релігійна практика ісламу виходить передусім з п'яти стовпів ісламу: сповідання віри, намазу (салат) — п'ятиразової щоденної молитви, посту в місяць рамадан (саум), благодійництва (закят) та паломництва до Мекки (хадж). Мусульманський культ також включає ритуал омовіння (очищення), регулярне відвідування мечеті, дотримання мусульманських свят: ід-аль-адха (жертвоприношення), мавлюдан-набі (дня народження Мухаммеда) тощо, обряд обрізання у хлопчиків (сунат) та інші.
Мухаммед (Могаммад, Магомет) народився в 570 році в збіднілому клані Хашим могутнього мекканського племені курейш Рано осиротівши, він спочатку пас худобу свого дядька Абуталіба, а потім поступив на службу до багатої вдови Хадіджи ввів його торгові справи.Незабаром він одружився з нею. Через деякий час у Мухаммеда почалися видіння, він став чум божественні голоси Приблизно з 610 року він почав виступати як релігійний проповідник, закликаючи звернутися до єдиного Бога Аллаха, щоденно молитися йому, дотримуватись посту та творити благодійництво на користь бідних.
Молитви мусульмани читають п'ять разів на день Чоловіки та жінки моляться окремо. При вході в мечеть знімають взуття, іноді здійснюють ритуальне омовіння Мусульмани моляться, повернувшись обличчям до Мекки (Саудівська Аравія) Напрямок вказує особлива ніша в стіні - міхраб Службу здійснює імам По п'ятницях, традиційних днях відпочинку мусульман, зазвичай читаються проповіді.
Використана література:
Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: “АртЕк”, 1999.
Реферат опубликован: 31/03/2006