Страница: 3/13
4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).
Категорії статистики.
Статистична сукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу.
Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
Сукупність може бути однорідною і різнорідною.
Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
Сукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності.
Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.
Ознака – властивість окремої одиниці сукупності.
Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.
Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.
Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.
Кількісні варіанти за характером виразу можуть бути первинними і вторинними.
Первинні варіанти – характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) – дані, що не можливо перевірити тому що вони взяті з певних джерел.
По відношенню до об'єкту кількісні ознаки можуть бути прямими і непрямими.
Прямі – характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії)
Непрямі – ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
За характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервні), безперервними; а якісні – багатоваріантними, альтернативними.
Дискретні – ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень.
Безперервні – ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Багатоваріантні – перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).
Альтернативні – взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.
По відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальні і моментні.
Інтервальні – це ознаки, які характеризують результат процесів.
Моментні – характеризують об'єкт в певний момент часу.
Адитивність – підсумовувати, складати.
В залежності між зв'язку між ознаками вони бувають факторними і результативними.
Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною. Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною.
Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність – результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата – результативна.
Статистичні показники – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню.
Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
Статистична закономірність – це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.
Метод статистики.
Методологічною основою статистики є:
1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;
2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;
3) системний підхід;
4) основи економічної теорії;
5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).
Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи (всі вони об'єднуються єдиним – метою дослідження):
Реферат опубликован: 14/01/2010