Страница: 9/13
Правила складання таблиць:
1) Таблиця повинна бути компактною і мати тільки ті вихідні дані, які безпосередньо відображають досліджуване явище.
2) Заголовок таблиці, назви граф і строчок повинні бути зрозумілими, чіткими, лаконічними і закінченими.
3) В графах допускаються скорочення тільки при необхідності.
4) Таблиця повинна бути замкнута і мати підсумкову строку. Ця підсумкова строка може знаходитись на початку таблиці.
5) Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.
6) Графи нумерують арабськими цифрами, підмет – латинськими літерами.
7) Якщо явище повністю відсутнє, то в клітинки, де має бути його кількісне значення ставиться тире. Якщо дослідник не може знайти відомості про певне явище, то в клітинку ставиться три крапки, або "н.в." – немає відомостей. Якщо дана клітинка не заповнюється, то в неї ставиться хрестик чи зірочка.
За видами групування таблиці можуть бути типологічні, структурні і аналітичні (див. минулу лекцію щодо видів групування).
Абсолютні і відносні величини
План.
1. Поняття, види і одиниці виміру абсолютних величин.
2. Поняття і одиниці виміру відносних величин.
3. Ціль, призначення і види відносних величин.
4. Способи розрахунку відносних величин.
Абсолютні величини (або абсолютні статистичні величини) виражають обсяги, розміри та рівні процесів і явищ.
Вони поділяються на індивідуальні та сумарні. Індивідуальні виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності, а сумарні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп, і отримуються в результаті підсумування індивідуальних значень.
Абсолютні величини можуть бути виражені в натуральному вигляді (тони, кілометри, кілометри), в умовно-натуральному (в перерахунку на якусь умовну одиницю: умовне паливо, тощо), трудові (людино-години, людино-дні), комплексні (тоно-кілометри[4]) і вартісний (в грошових одиницях)
Абсолютні статистичні показники можуть бути моментні і інтервальні. Моментні показники неадитивні[5], а інтервальні – адитивні.
Відносні величини – це статистичні показники, які виражають кількісне співвідношення між явищами суспільного життя. Це – узагальнюючий показник, який дає міру співвідношення двох порівнювальних абсолютних величин, одна з яких береться з базового рівняння (називається базовою величиною), а ту, яку порівнюють з базовою – порівнювальна.
Якщо абсолютна величина показує, на скільки певне явище більше, то відносна величина показує в скільки разів це явище більше.
Відносна величина може бути виражена коефіцієнтом, або може бути виражена в процентах, промілях і децепромілях.
Коефіцієнт: k = а1/а2 (в скільки разів явище а1 більше/менше явища а2)
Темп зростання Тзр. = k * 100% (у відсотках)[6]
Темп приросту Тпр. = Тзр. – 1(або 100%)
До відносних величин відносяться: відносна величина планового завдання, відносна величина динаміки, відносна величина структури, відносна величина координації, інтенсивності розвитку і порівняння.
Промілі використовуюся переважно в демографічній статистиці. Вони розраховуються так, як і відсотки але на 1000 одиниць сукупності. Позначаються: 1000 0/00
Відносна величина планового завдання характеризує відношення величини показника, встановленої на плановий період, до величини показника, досягнутої до планового періоду або до якоїсь норми, стандарту, еталону.
Відносна величина виконання плану – це така відносна величина, Яка характеризує виконання плану за певний період.
Відносна величина динаміки – це відносна величина, яка показує відношення досягнутого рівня розвитку явища до рівня, який існував до того, або відносно еталона, норми, стандарту. Характеризує розвиток явища в часі і просторі.
Між відносними величинами планового завдання, виконання плану і динаміки існує співзалежність:
Відносними величинами структури називають такі величини, які характеризують відношення частки до цілого.
Відносні величини координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого.
Реферат опубликован: 14/01/2010